Я вийшла заміж з великого і щирого кохання. Микола – моя споріднена душа. Поруч з ним я відчуваю себе дуже щасливою.
– Мамо, тату, то в чому ж секрет щасливого подружнього життя? Ви он вже стільки років разом, а я жодного разу не чув, щоб ви сварилися, – спитав нас наш дорослий син.
– Назарчику, та все дуже просто. Я дуже кохаю твою маму, а вона мене. Так було, є і завжди буде. Є речі, які не міняються.
І я в це щиро вірила. Була впевнена, що нас з Миколою ніхто й ніщо не зможе розлучити.
Зараз оглядаюся назад і розумію, якою наївною була. Добре, що в один прекрасний день мені нарешті відкрилися очі на те, яким насправді був мій чоловік.
Я ще не знала, що моєму романтичному настрою настане кінець, як тільки Микола переступить поріг квартири.
– Мартусю, я не сам.
– У нас гості? – здивовано спитала я, визираючи з-за дверей. – То запрошуй до хати!
– Добрий вечір! – переді мною стояла вагітна дівиця, яка дивилася на мого чоловіка закоханими очима.
– Марто, я все можу пояснити. Ти тільки мене вислухай.
Чоловік підхопив мене на руки і поклав на дивані в кімнаті.
– Як ти міг? Я думала, ти любиш мене.
– Я тебе дуже люблю! А Маринка… Це сталося на п’яну голову. Я навіть не пам’ятаю, як опинився в її ліжку. Пробач мені! Для мене є тільки ти! Присягаюся.
– Що тепер буде? Як ми житимемо далі?
– Я не можу кинути Марину. Вона трохи поживе у нас, а потім я їй винайму квартиру. І ми забудемо про все, як про страшний сон!
Микола стояв навколішках, мало ноги мені не цілував, щоб отримати прощення, але я навіть дивитися на нього не могла.
Я сховалася в спальні і проплакала усю ніч до світанку. Микола ліг біля ліжка на підлогу і постійно повторював одну й ту ж фразу, як папуга: “Пробач мені, я тебе люблю. Це була помилка, жахлива помилка. Не йди від мене!”
Що тепер робити? Не можу жити зі зрадником під одним дахом, а на його дівку взагалі дивитися не можу. Не була б вона вагітною – на шматки б її розірвала…
Як мені жити?
Що порадите Марті?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!