Цікава історія, яка змушує задуматися.
– Дівчино, прошу вибачення. Я б хотів вас дещо попросити. Я зовсім не маю грошей. Чи б могли ви купити мені трішки продуктів. Можливо, макаронів або картоплі, — промовив перехожий, який був напрочуд добре одягнений.
Наталя спершу не знала, що відповісти чоловікові. Її спантеличила зовнішність чоловіка, оскільки він був тверезий, в стильному одязі та ще й симпатичний. Мало вірилося, що у нього немає грошей на картоплю.
– Ні, якщо він би попросив гроші, я б дала. А продукти купити мене ніхто ще не просив. Він став пояснювати, що останні гроші заплатив за орендовану квартиру, з роботи звільнили й не має грошей навіть на харчі.
Дівчина була надзвичайно шокована та цілий вечір ще думала про цього хлопця. Вдома вона все розповіла чоловікові, а той глянув на неї та промовив:
— Розвели тебе, моя хороша. Як казала моя бабуся: “Прийми, Боже, за милостиню!”
Пройшло близько місяця часу й раптово до Наталі зателефонував чоловік.
— Вибачте, я не запитав ваше ім’я. Ви ще місяць тому купили мені продукти, й зараз я вам хочу віддати борг.
Іван, саме так звали чоловіка, розповів, що як тільки розпочалася війна, у нього все життя пішло шкереберть. На роботі вони закупили багато дорогого товару, від якого відмовився замовник. Збережень взагалі не вистачало.
— Мені було так соромно до вас підходити, ніколи не повірив би, що буду просити їжу.
У вас траплялися схожі ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!