До рідного селі я не їздив понад 20 років. На те були свої вагомі причини, принаймні тоді я так вважав.
Мені не хотілося бачити своїх батьків та молодшого брата. Бо вони вчинили зі мною підло і несправедливо.
Брата Василя батьки завжди любили більше. Я відчував це ще, коли він був в утробі. Вони ніколи йому нічого не шкодували, він був улюбленцем сім’ї, я його тінню.
Мені батьки і результаті нічого не дали, хоч я працював найбільше по господарству.
Коли я закохався в Оксану і сказав, що буду одружуватися з нею батьки заявили, щоб я все робив сам, грошей на весілля у них не було.
Тому весілля ми не робили, скромно розписалися і переїхали до міста шукати кращого підробітку і якось влагоджувати життя.
В місто батьки мені теж ніякої помочі не дали. Хоч десь у той же час продали свиню і корову. Грошей було вдосталь, думав хоч символічно дадуть. Але ні.
Натомість через місяць мій брат їздив на новенькому мотоциклі.
Мене це дуже образило. Я був готовий рвати і метати від гніву. Тай таки висказав батькам все, що думав. З того часу я більше не приїжджав додому.
Ми з дружиною вирішили поїхати на заробітки. Так і не помітили, як роки промайнули. Весь цей час я нічого не знав, що відбувається вдома, бо змінив номер.
Коли ми повернулися і купили собі квартиру я зустрів старого знайомого зі села. Він спитав, як там моя мама, а я тоді відповів, що не знаю.
Пригадалися недавні сни. Кілька днів підряд мені снилася батьківська хата і мама, яка сидить сумна і дивиться у вікно.
Чомусь тоді я не надавав тому значення. А коли мене спитали, то дуже захотілося її побачити. Дружина підтримала мене. Вона постійно блага мене помиритися з рідними.
Та коли я приїхав, то вже не було з ким миритися.
Батька не стало через хворе серце. А брат загинув ще раніше. Не впорався у зливу з клятим мотоциклом.
Лиш мама дочекала мене. Я тоді ридав як маленький хлопчик. Розумів наскільки був дурнем, що через гординю не був поруч у такі важкі моменти. Мама дуже постаріла, я ледве її впізнав.
Тепер вона живе з нами у місті. Я оплатив їй санаторій, купив новий гарний одяг і відвів з дружиною в салон краси.
Я відчуваю, що винен перед нею. Хочу загладити провину і зробити її життя хоч трохи щасливішим.
Нещодавно дружина народила другого синочка. Мама біля немовляти помолодшала на 10 років.
Як ще мені загладити свою провину?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!