Вшанувати пам’ять мучеників Маманта, Руфіни та Феодота, страстотерпців Кесарійських, потрібно 15 вересня. Парафіяни віддали своє життя за християнську віру. Їх вбили язичники. Після їхньої смерті, Господь нагородив їхні священні останки даром зцілення від хвороб та від скорботи.
Люди називають цей день Вівчарником або Мамонтієм. Один зі святих був захисником кіз та овець.
Народився Мамонтій у вірян – Федота та Руфіни. За їхні проповіді, їх заарештували та відправили у каппадокійську Євсевію (Кесарію). Батько був старим й розумів, що знущання він не витримає. Тому він просив Всевишнього найшвидше звільнити його від страждань. Господь виконав його прохання, й святий помер у тюрмі. Після померла його дружина. Вона відчувала наближення смерті, тому у молитвах просила Всевишнього, щоб той подбав про її сина.
Господь виконав прохання матері й послав Мамонтію гарну супутницю. Вона була вдовою та мала багато грошей. Бувши юнаком, він гарно навчався, був розумним та зрілим хлопцем.
Але святий покликав воїнів за стіл та пригостив їх сиром. Під час розмови вони дізналися, хто перед ними. Воїни забрали його на суд. Там його травмували, але він втік до печери, де помер від ран.
За традицією перед цим днем, у дворах люди наводили порядки. Прибирання відбувалося у хліві, коморах та інших спорудах. Після люди обкурювали приміщення вересовим димом. Так люди захищали споруди від злого духу.
Ввечері всі сідали за стіл та пригощалися сиром та іншими стравами з молока. Іноді приходили сусіди на вечерю. У цей день потрібно співати пісні та влаштовувати посиденьки.